Пам`ятаємо захисників Донецького аеропорту
Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України. Бої розгорнулися між українськими військами і бійцями добровольчих формувань з однієї сторони та силами проросійських збройних угруповань і окупаційних військ з іншої за контроль над Донецьким міжнародним аеропортом.Серед "кіборгів", а саме так сепаратисти назвали український військових, які робили те, що здавалося, звичайним людям не під силу, був і житель села Мала Антонівка – Володимир Козак. 20 січня Володимир загинув після другого вибуху у новому терміналі. Був двічі поранений в руку, та коли поранених вивозили, залишився в аеропорту. Ідентифікація проводилася за експертизою ДНК, поховали воїна 17 квітня 2015 р.
Володимир Козак народився 12 квітня 1968 року в селі Мала Антонівка. Там провів своє дитинство й у 1983 році закінчив загальноосвітню школу. У 1983-1986 роках навчався у Володарському середньому професійно-технічному училищі, після закінчення якого проходив службу в армії на Закарпатті в прикордонних військах. Після повернення Володимир працював водієм-машиністом у Білоцерківському ШЕУ, а також верстатником на меблевому виробництві.28 серпня 2014 року чоловіка мобілізували. Старший солдат з позивним "Козак" проходив службу на посаді старшого водія 9-ої роти, 3-ого батальйону, 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. У ніч проти 14 січня 2015-го року він з боєм прорвався в Донецький аеропорт на підмогу своїм товаришам. Йому вдалося пережити газову атаку. 16 січня під обстрілом терористів він сам утримував позицію майже добу до прибуття підмоги.
Указом Президента України № 461/2015 від 31 липня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Герой був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), а також нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). Окрім того, почесною медаллю 122 Окремого Аеромобільного батальйону, відзнакою командира 80 ОДШБр, медаллю за жертовність і любов до України.
Вічна пам`ять....
