Європейська інтеграція України
Завдяки системним трансформаціям (навіть в умовах повномасштабної війни) Україна здобула п’ять так званих «безвізів» з ЄС (енергетичний, транспортний, економічний, митний, цифровий).
Україна виконує свої євроінтеграційні завдання: імплементує Угоду про асоціацію з ЄС та наближає українське законодавство до актуального права ЄС, нарощує торговельні відносини з Євросоюзом, продовжує секторальну інтеграцію у Внутрішній ринок Євросоюзу, розширює свою участь у європейських програмах та ініціативах.
Одночасно у зв’язку із набуттям статусу кандидата, перед державою постають нові масштабні й складні завдання. Україна має амбітну мету бути повністю готовою до вступу в Європейський Союз настільки швидко, наскільки це можливо в умовах повномасштабної війни.
8 листопада Європейська Комісія однозначно рекомендувала Європейській Раді розпочати з Україною перемовини про вступ, позитивно оцінивши наш прогрес у сфері реформ. Вже 14 грудня Європейська Рада ухвалила рішення про відкриття переговорів з Україною.
1. Початок перемовин про вступ в ЄС
Після ухвалення Європейською Радою рішення про початок перемовин, Україна розпочинає посилену системну адаптацію свого законодавства до законодавства ЄС, а Рада ЄС має затвердити успішність адаптації по кожному із шести кластерів.
Україна та ЄС узгоджують Угоду про вступ, яку мають затвердити всі члени ЄС, Європарламент та ратифікувати національні парламенти країн-членів.
2. Секторальна інтеграція («безвізи» з ЄС в різних сферах)
Україна досягла високого рівня інтеграції з ЄС в енергетичній, економічній, транспортній, митній та цифровій сферах. Уряд продовжить інтеграцію за цими напрямками, ліквідовуючи всі бар’єри, що розділяють економіки та суспільства України та держав-членів ЄС. Плануємо отримати «роумінговий безвіз» (програма Roam like at home), продовжуємо роботу для отримання «промислового безвізу» (Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів), приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та отримання взаємного доступу до ринків публічних закупівель. Одночасно триває робота для продовження економічного та транспортного «безвізів» на 2025 рік.
3. Запуск програми Ukraine Facility від ЄС.
Європейська Комісія оголосила про 4-річну програму підтримки України на 50 млрд євро. Програма включатиме: 1) фінансову підтримку у вигляді грантів та позик; 2) спеціальну інвестиційну структуру, що призначена для залучення та мобілізації державних і приватних інвестицій для відновлення України; 3) технічну допомогу, зокрема для експертної підтримки реформ.
4. Європейський кордон
Західний кордон України сьогодні став головним логістичним коридором до Європи, і він має відповідати найвищим стандартам. Максимум швидкості, мінімум бюрократії, зручність прикордонного простору для людей і для бізнесу. Це важливий елемент європейської інтеграції України, а також відповідь на російську блокаду наших портів.
Цей проєкт змін передбачає запровадження спільного митного та прикордонного контролю з країнами ЄС, активну модернізацію наявних пунктів пропуску, а також відкриття нових. Крім того, для зручності та швидкості громадян і бізнесу передбачається подальше розширення функціоналу програми єЧерга. Усі міжнародні пасажирські маршрути розміщуватимуться на відповідній платформі, а процедура відкриття пасажирського маршруту буде повністю цифровізована.
Намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції був вперше проголошений у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України». У документі закріплювалося, що «перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна підпише Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації».
Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як представник головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.
У подальшому стратегічний курс України на європейську інтеграцію був підтверджений та розвинутий у Стратегії інтеграції України до ЄС, схваленій Указом Президента України 11 червня 1998 року, та Програмі інтеграції України до ЄС, схваленій Указом Президента України 14 вересня 2000 року. Зокрема, у Стратегії набуття повноправного членства в ЄС проголошено довготерміновою стратегічною метою європейської інтеграції України.
Політика України щодо розбудови відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (в редакці від 1 січня 2015 року). Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС».
Дорожню карту та першочергові пріоритети становлення та розвитку України як члена європейської сім’ї визначено Стратегією сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленою Указом Президента України №5/2015 від 12 січня 2015 року. У Документі зазначено, що ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, Україна отримала інструмент та дороговказ для внутрішніх перетворень, а виконання вимог цієї Угоди дає можливість Україні в подальшому стати повноцінним членом ЄС.
Правова основа
Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС.
Україна є учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство», установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 у м. Прага.
В умовах, коли тривають переговори про нову рамкову Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, двосторонні відносини також регулюються Порядком денним асоціації між Україною та ЄС — своєрідним містком між Угодою про партнерство та співробітництво та Угодою про асоціацію. Українське експертне середовище здійснює Громадський моніторинг виконання цього документу.
Політичний контекст
Відносини між Україною та ЄС скеровуються Європейською політикою сусідства.
У 2009 році ЄС започаткував ініціативу «Східне партнерство», східний вимір Європейської політики сусідства, націлений на істотне підвищення рівня відносин із шістьма східними сусідами. Східне партнерство має два виміри:
— Двосторонній вимір, що націлений на укладання Угод про асоціацію, створення глибоких та всебічних зон вільної торгівлі та досягнення поступу в питаннях візової політики та мобільності;
— Багатосторонній вимір (тобто міждержавні платформи і так звані Провідні ініціативи). Цей підхід відкриває можливості для поступової політичної асоціації та глибшої економічної інтеграції країн ЄПС із Європейським Союзом.
Розділи перемовин та кластери
Процес приєднання до Європейського Союзу передбачає адаптацію законодавства та інституційної спроможності країни-кандидата до стандартів ЄС. Для ефективного управління цим процесом, переговори структуровані за допомогою 35 розділів, які охоплюють різні сфери acquis ЄС. З метою спрощення та оптимізації переговорного процесу, ці 35 розділів об’єднані у тематичні кластери:
Інфографіка урядового порталу євроінтеграції
Перемовини з Європейським Союзом розпочинаються з обговорення кластера “Фундаментальні сфери”, і завершуються вони також ним. Адже цей кластер охоплює найважливіші принципи та базові вимоги, на яких ґрунтується вся структура ЄС. Мова про верховенство права, демократичні інститути, захист прав людини та ефективність державних установ.
У нашому випадку 9 квітня 2025 року єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на пресконференції за підсумками 10-го засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз зазначила, що існує можливість відкриття Євросоюзом перемовин за усіма кластерами до кінця 2025 року. Пізніше, під час запуску наступної програми підтримки ЄС Ukraine2EU, про це говорили і інші європейці, зазначаючи, що питання найскорішої інтеграції України в ЄС має екзистенційне значення для всієї Європи.
Відзначимо також, що за повідомленням Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Україна виконала 81% зобовʼязань за Угодою про асоціацію. Опубліковано Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом за 2024 рік. Загалом за 2014-2024 роки Україна досягла найбільшого прогресу у таких сферах:
- інтелектуальна власність – 98%,
- освіта, навчання та молодь – 97%,
- статистика та обмін інформацією – 96%,
- гуманітарна політика – 94%,
- юстиція, свобода, безпека, права людини – 93%,
- державні закупівлі – 92%,
- політичний діалог, національна безпека та оборона – 91%,
- підприємництво – 91%,
- митні питання – 91%,
- оподаткування – 90%,
- управління державними фінансами – 90%.
Економічні та соціальні вигоди євроінтеграції для України
Вступ до Європейського Союзу надає Україні численні економічні та соціальні вигоди, що підтверджує досвід інших країн, які вже стали частиною ЄС. Наприклад, у 2004 році, коли Польща вступала до ЄС, її ВВП на душу населення становив 24 439 злотих, а в 2023 році цей показник зріс до 90 396 злотих.
Вступ до ЄС дає Україні доступ до одного з найбільших ринків світу – єдиного ринку ЄС з понад 450 мільйонами споживачів, що може позитивно вплинути на економіку країни.
Євроінтеграція допомагає країнам притягувати іноземні інвестиції. Україна, як країна-кандидат на вступ до ЄС, уже почала отримувати інвестиції від європейських компаній та Європейської комісії. Наприклад, для України Європейська комісія розробила інструмент Ukraine Facility, який передбачає 50 мільярдів євро фінансової підтримки для України протягом 2024-2027 років. У березні 2024 року Україна отримала перший транш в рамках перехідного фінансування обсягом 4,5 млрд євро відповідно до цієї програми.
Також євроінтеграція стимулює розвиток інфраструктури, що є критично важливим для економічного розвитку. Наприклад, в Україні реалізуються проєкти модернізації доріг та транспортної інфраструктури в рамках Європейського інвестиційного плану. Наприклад у грудні 2024 року Європейський інвестиційний банк надав понад 60 мільйонів євро кредитів під гарантії ЄС на відновлення ділянки дороги МО1 та інвестиції в громадський транспорт Києва, Одеси та Сум.
Окрім економічних наслідків, вступ до ЄС покращить соціальний захист населення в Україні. Так, ЄС встановлює високі стандарти у сфері прав працівників, охорони здоров’я та безпеки на роботі. Після вступу Польщі до ЄС були значно покращені умови праці, зокрема, в секторі охорони праці та мінімальних заробітних плат.
Ці приклади не вичерпують усіх можливих переваг, які країна може отримати після вступу до ЄС, оскільки процес інтеграції охоплює багато аспектів. Серед них відзначимо розвиток інфраструктури, покращення стандартів у сфері охорони здоров’я та освіти, збільшення доступу до фінансових ресурсів і інвестицій, а також підвищення якості життя громадян загалом.
Як громадянське суспільство може сприяти вступу України до ЄС
Одна з найбільш очевидних ролей громадянського суспільства в процесі євроінтеграції – це інформування та підвищення обізнаності громадян щодо переваг і складнощів вступу України до ЄС, а також щодо самого процесу: його методології, вимог, прогресу. Громадські організації, які активно працюють в інформаційній сфері, можуть організовувати освітні програми, семінари та просвітницькі кампанії, які допомагають громадянам краще зрозуміти, що таке ЄС, які можливості та виклики ми маємо вже сьогодні, а які тільки чекають на країну після вступу. Важливо уже сьогодні сприяти укоріненню нового типу мислення – категоріями європейських стандартів та практик. Важливо посилювати свідоме і поінформоване прагнення громадян, їхніх організацій, усіх, хто відповідає за процес формування державної політики та долучається до нього, а також медіа до членства в ЄС. Тоді питання щодо необхідності членства в ЄС та спроби ворога породити в суспільстві сумніви просто зникнуть.
Громадянське суспільство через роботу експертних аналітичних та адвокаційних центрів також є і має залишатися важливим каталізатором змін на національному рівні і регіональному рівнях, наприклад, в сфері прав людини, антикорупційних ініціатив, забезпечення відновленні країни, сприяння ефективній роботі демократичних інституцій та розбудові правової держави. Інститути громадянського суспільства мають нарощувати обсяг моніторингу виконання реформ, забезпечувати систематичне відстеження та висвітлення прогресу і активно впливати на прийняття важливих рішень через публічні консультації, адвокаційну роботу, співпрацю з урядом та парламентом через надання їх експертної і аналітичної підтримки.
Однак участь організацій громадянського суспільства (ОГС) не обмежується лише цими напрямками. Їхній безпосередній вплив на процеси, що відбуваються в рамках переговорів щодо вступу до ЄС, є надзвичайно важливим для успіху України. Особливу роль відіграють неурядові організації, експерти, громадські ініціативи та медіа, що працюють на різних етапах євроінтеграції, зокрема на етапі формування переговорних позицій України. Відзначимо, що Україна перебуває в унікальні політичній ситуації, і в найближчі п’ять років має максимальне широке вікно можливості для набуття членства і посилення своєї національної безпеки. Водночас, варто пам’ятати про те, що обсяг acquis communautaire збільшився у декілька разів за час після попередньої хвилі розширення ЄС, а в 2020 році ускладнилась сама методологія розширення. Водночас, спроможності парламенту та уряду України, що функціонують в умовах повномасштабної війни, часто неспівставні з зафіксованими зобов’язаннями щодо прийняття євроінтеграційного законодавства. Аби ми, як країна, встигли розробити та прийняти необхідне законодавство, українські ОГС мають включитися в роботу усіх урядових (переговорних) груп і забезпечити свою експертну підтримку в дотриманні національних зобов’язань.
Одним із важливих напрямів участі громадянського суспільства є активне залучення до 36 робочих (переговорних) груп, що працюють за різними розділами (главами acquis communautaire). Уряд сформував ці переговорні групи у листопаді 2024, хоча на практиці у ОГС завжди лишається можливість долучитися зі своєю експертизою до формування переговорної позиції – як через коаліційну співпрацю з тими ОГС, які є в переговорних групах, так і через внесення своїх пропозицій безпосередньо до Урядового офісу. Це дає можливість організаціям, що представляють інтереси суспільства у різних сферах, брати участь у визначенні конкретних вимог і стандартів, які має виконати Україна для набуття членства в ЄС. Залучення до переговорів дозволяє громадським організаціям надавати експертні оцінки, висловлювати аргументовані зауваження щодо різних аспектів процесу та ініціювати пропозиції, які можуть покращити втілення реформ, необхідних для євроінтеграції.
Центр демократії та верховенства права представлений у чотирьох робочих (переговорних) групах. Серед іншого, ЦЕДЕМ бере участь у роботі груп з питань функціонування демократичних інституцій; з питань свободи руху капіталу; з питань цифрової трансформації та медіа; з питань судової влади та основоположних прав.
Участь громадських організацій не лише демонструє відкритість переговорного процесу, а й допомагає зробити його більш чутливим і інклюзивним відносно інтересів суспільства. Важливо, що наші європейські партнери відзначають і цінують внесок громадянського суспільства у забезпеченні функціонування демократичних інституцій в Україні. Представництво ЄС в Україні кожного року консультується з фаховими ОГС, запитує в них аналітичні матеріали про стан реформ, а також замовляє тіньові (незалежні) звіти про стан реформ в тій чи іншій сфері. Ці запити до ОГС є індивідуальними, і відповіді ОГС на них дають нашим партнерам можливість зібрати якомога більше статистичної та аналітичної інформації для підготовки звітів про розширення. До вашої уваги Звіт про розширення 2023 та 2024 років. В жовтні 2025 очікується наступний звіт про розширення, і наразі триває процес збору та обробки інформації для нього. ЦЕДЕМ є в пулі тих організацій, які отримують регулярні запити від Представництва ЄС в Україні, і направляє аналітичні матеріали щодо стану медіа реформи, розвитку громадянського суспільства, верховенства права, викликів законодавства.
У квітні 2025 року ЦЕДЕМ розпочав проєкт “Євроінтеграція в дії: консолідація громадянського суспільства для успішних переговорів з ЄС у сфері медіа та розвитку громадянського суспільства”. Один із ключових напрямів ініціативи – посилення залученості організацій громадянського суспільства до процесу переговорів. Це передбачає проведення зустрічей, спільне формування пропозицій до державних інституцій та інші форми взаємодії. Слідкувати за новинами проєкту можна в розділі “Євроінтеграція” на сайті ЦЕДЕМ.
