Білоцерківська районна державна адміністрація
Київська область, Білоцерківський район
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Порядок оформлення та плати за землю з 1 січня 2019 року

Оформлення землі

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року внесено низку змін і доповнень до Земельного кодексу України, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», інших законів для врегулювання правової долі земель колективної власності недержавних сільськогосподарських підприємств. Зміни вступили в дію з 1 січня 2019 року.

Законом врегульовано використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв), зокрема статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» врегульовано використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв).

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Отже, нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

При цьому необхідно звернути увагу, що у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини за позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Землі колективної власності

З 1 січня 2019 року набули чинності особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства. Такі приписи визначаються у статті 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» і полягають у наступному.

У разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться за згодою більшості осіб, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

З метою інформування осіб, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), про проведення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих засобах масової інформації районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). В оголошенні повідомляються: мета, дата, місце і час проведення зборів; прізвище, номер службового телефону особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення зборів.

Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації більшості осіб, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). Збори веде сільський, селищний, міський голова або уповноважена відповідною радою особа.

Розподіл земельних ділянок здійснюється наступним чином:

1) деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; землі, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені в установленому законодавством порядку; землі під полезахисними лісовими смугами; землі під водними об’єктами; землі під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами, у тому числі запроектованими у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності; землі під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна; землі, які передаються до запасу та резервного фонду; інші землі несільськогосподарського призначення, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані;

2) сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

У разі якщо зазначені вище земельні ділянки не були сформовані як об’єкти цивільних прав, їх формування може здійснюватися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Визначення меж земельних ділянок під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна здійснюється з урахуванням будівельних норм, державних стандартів і норм.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів. До протоколу додається список реєстрації учасників зборів, засвідчений їхніми підписами. Кожен аркуш зазначеного списку підписується головуючим та секретарем зборів і скріплюється печаткою сільської, селищної, міської ради. Секретар зборів у дводенний строк після закінчення зборів подає протокол сільській, селищній, міській раді.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки. Передача в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок у масиві земель сільськогосподарського призначення, що залишилися у колективній власності, здійснюється з урахуванням вимог статті 37-1 Земельного кодексу України.

Необхідно мати на увазі, що розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року. У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у зазначеному вище порядку та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб’єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

На землі, що перейшли до комунальної власності на підставі статті 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» з 1 січня 2019 року поширюється заборона на укладення угод купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб (пункт 15 розділі X «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

З 1 січня 2019 року землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на 1 січня 2019 року перебували у приватній власності) вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані (пункт 21 розділі X «Перехідні положення» Земельного кодексу України). Підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок зазначених вище земель, є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року.

Плата за землю

Платники податку на землю

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено, що платниками податку на землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п. 269.1 ПКУ). В той же час слід відмітити, що податок на землю не сплачують єдинники 1-3 групи у разі використання земельної ділянки для здійснення господарської діяльності та платники єдиного податку 4 групи, які використовують земельну ділянку для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Ставка податку на землю та грошова оцінка земель на 2019 рік

Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п.284.1 ПКУ). Нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування земельним податком, застосовується для розрахунку річної суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також є базою оподаткування для платників єдиного податку 4 групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

 Граничний розмір ставок визначено ст. 274 та 277 ПКУЗокрема, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 % від їх нормативної грошової оцінки:

  • для земель загального користування – не більше 1%;
  • для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 1 %;
  • для лісових земель – не більше 0,1 % (з 01.01.2019 р.).

Крім того, ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі не більше 12%.  Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області:

  • для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 %;
  • для лісових земель – не більше 0,1 %.

Пільги зі сплати податку на землю.

 Хто має право на застосування пільг щодо сплати земельного податку, визначено у ст.281 та ст. 282 ПКУ.

Серед фізосіб від сплати податку звільняються, зокрема:

  • інваліди 1-2 групи;
  • фізособи, які виховують 3х і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • ветерани війни;
  • постраждалі в наслідок Чорнобильської катастрофи;
  • власники земельних ділянок, паїв при передачі в оренду єдиннику 4 групи.

  Для юросіб передбачено, що від сплати податку звільняються, зокрема:

  • санаторно-курортні та оздоровчі заклади, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
  • бази олімпійської та параолімпійської підготовки;
  • дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади всіх форм власності;
  • заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, фізкультури та спорту;
  • державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення та відпочинку

         Також статтею 283 ПКУ визначено перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Відповідальність

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – передбачено штраф у розмірі 170 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків повторно протягом року, штраф застосовується у розмірі 1020 грн. Крім того, за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання до 30 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10% від суми податкового боргу, понад 30 календарних днів – 20% від суми податкового боргу (п.126.1 ПКУ). Зазначимо, що застосування штрафних санкцій за несплату, несвоєчасну сплату земельного податку застосовується як до фізичних так і до юридичних осіб.

З 1 січня 2019 року діє змінена норма п. 271.2 ПКУ, відповідно до якої рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. 

Нагадаємо, що до 1 січня цей пункт стосувався лише нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів.

Також доповнено ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (ст. 274 ПКУ), ставкою для лісових земель. Вона становитиме не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. 

Відповідно до оновленої редакції п. 277.1 ПКУ ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:

  • за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
  • для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі,
  • для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Це передбачено оновленим п.10.2-1 ПКУ З п. 284.4 ПКУ, згідно з яким податок сплачується у розмірі 25% за деякі землі, виключені землі залізниць у межах смуг відведення.  Крім того, змінами передбачено, що індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100% (п. 9 підрозд. 6 розд. XX ПКУ). 

З вище зазначеними нормативно-правовими актами можна ознайомитися за посиланнями: 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень