Білоцерківська районна державна адміністрація
Київська область
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Зміни у законодавстві

Відділ юридичного забезпечення та з питань звернень громадян Білоцерківської РДА повідомляє, що з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (тобто з 27 травня 2021 року) передано сільським, селищним, міським радам, повноваження з розпорядження всіма землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, крім земель, які залишаються у державній власності (наприклад, які використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування, землі оборони, більшість земель лісогосподарського призначення, більшість земель природно-заповідного фонду та інших).

Одночасно визначено, що до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Водночас запроваджується обмежувальна норма під час прийняття радами рішень у випадках безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну, а саме: рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованої на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. 

Для набувачів прав на землю залишено право на завершення процедури приватизації або оформлення права користування земельними ділянками, якщо процедура була розпочата на підставі дозволів на розроблення документації із землеустрою, отриманих  до набрання чинності цим Законом.

Так, надані рішеннями органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність, згідно з вимогами пункту 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

 Дерегуляція та спрощення багатьох земельних процедур.

Зокрема, скасування такого правового інституту як державна експертиза землевпорядної документації (виключаються відповідні норми у всіх законодавчих актах), а сам Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визнається таким, що втратив чинність. 

Скасування погодження більшості видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру та іншими органами, зазначеними у ст. 186 та 186-1 Земельного кодексу України.

Так, ст. 186 Земельного кодексу України викладено у новій редакції, а ст. 186-1 Земельного кодексу України (погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) взагалі виключено. Але в певних випадках (землі природно-заповідного фонду, об’єкти культурної спадщини тощо) погодження  відповідних органів все ж залишаються.

Скасовується такий дозвільний документ як спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки.

Так, власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок виключно на підставі розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою.

Водночас переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) у межах однієї і тієї самої земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів, здійснюється без розробки робочого проекту землеустрою.

Удосконалюються норми щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності.

Так, зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою. За такої умови порядок зміни цільового призначення особливо цінних земель залишився майже незмінним.

Розроблення агрохімічного паспорта не є обов’язковим під час передачі земельної ділянки у власність та користування.

Обмежено площу земельної ділянки до 0,60 га, яка надається громадянину в оренду для городництва.

Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, може передавати її в оренду на строк, що не перевищує строк договору емфітевзису.

Договором емфітевзису може бути встановлено заборону про передачу емфітевтом такої земельної ділянки в оренду. Така заборона є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом.

У новій редакції статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Документами, які підтверджують наявність у громадянина права користування земельною ділянкою, можуть бути державні акти на право постійного користування земельними ділянками, державні акти на право володіння землею, записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств, записи в погосподарських книгах сільських рад.

Відповідно до статті 136 Земельного кодексу України тепер площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, право оренди, емфітевзису якої виставляється на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень