Звернення начальника Білоцерківської РВА Ірини Старенької з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців.
Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує серця українців. Геноцидом українського народу визнала голодомор прогресивна міжнародна спільнота. Тож вшановуючи пам’ять про закатованих голодом, схилімо голови в глибокій жалобі, у спільній молитві згадаймо кожного, хто помер голодною смертю, хто став жертвою репресій тоталітарного режиму.
О 16.00 запалімо свічу пам’яті за безневинно убитих. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників. Вічний спокій їxнім душам…
