Обережно: грип птиці!
Грип птиці (класична чума птахів (КЧП), ексудативний тиф, заразна нежить птахів, брауншвейзька хвороба курей, заразний катар дихальних шляхів качок) — гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту, що призводить до загибелі птиці.
Пташиний грип як вірусна інфекція виникає природним чином серед диких, насамперед, водоплавних птахів. Сприйнятливі до цього захворювання кури і качки будь-якого віку, а також 15 інших видів птахів, у тому числі індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки. У дорослих індичок, перепелів і цесарок хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту. Дорослі качки та інша водоплавна птиця можуть бути латентними носіями збудника грипу, при цьому в них відсутні виражені клінічні прояви. Молодняк водоплавної птиці хворіє на грип тяжко з відходом до 80%.
Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С – кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років. На інфікованому пір’ї збудник грипу не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. У леофілізованому стані вірус залишається активним протягом 2–3 років.
Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, перенесення через транспортні засоби та недотримання правил утримання птиці.
Міграція перелітних водоплавних птахів – один з основних шляхів глобального поширення високопатогенного пташиного грипу і проникнення його на територію України. Оскільки основним резервуаром грипу є перелітні птахи, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.
Зараження відбувається через прямий контакт: у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці. Можливе зараження через повітря.
На сьогодні лікування високопатогенного пташиного грипу ще не розроблено.
Тому для профілактики захворювання птиці її власникам необхідно:
- здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;
- здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
- інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;
- на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
- дотримуватися режиму закритого типу (не допускати вигул (виход) домашньої птиці за межі дворової території);
- утримувати різні види птахів окремо;
- виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими птахами, особливо водоплавними і синантропними;
- не допускати сторонніх осіб у місця утримання домашньої птиці;
- проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
- забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
- проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;
- проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
- дотримуватися правил особистої гігієни під час догляду за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках тощо).
Білоцерківське міськрайонне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області
