НІ – насильству!
Насильство – це загальна проблема, а також одна з найбільш розповсюджених у світі форм порушення прав людини. Більшість людей і не підозрює, що насильство має безліч облич. Домашнє насильство не внутрішньосімейна справа чи особливості родинного спілкування, це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати.
В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та інші нормативно-правові акти. Відповідно до ст. 21 цього закону, постраждала особа має право на:
1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
2) звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
4) безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу";
6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
7) конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
8) вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
9) відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
12) інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
У разі виникнення насильства над вами чи іншою особою ви можете звернутися за наступними телефонами гарячих ліній:
Поліція – 102
Гаряча лінія Національної поліції України 0-800-500-202
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
0-800-500-335 (безкоштовно зі стаціонарного або мобільного телефонів)
Короткий номер з мобільного – 116-123
Білоцерківський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – (04563) 5-39-63
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103
Якщо Ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми або Ваша дитина потерпає від домашнього насильства – телефонуйте:
Національна дитяча гаряча лінія 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних, мобільних телефонів)
Короткий номер з мобільного – 116-111
У разі зникнення дитини до Служби розшуку дітей 116-000
Інформаційно-довідкова служба МВС – (044) 256-03-33, 254-94-94
Кол-центр Національної поліції – 0-800-500-202
Урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від насильства – 15-45
