100 літ у праці, вірі й сподіванні
23 липня відсвяткувала свій 100-річний ювілей жителька села Мала Вільшанка Марія Григорівна Квятківська. З нагоди свята до її господи завітали в.о. голови Білоцерківської районної державної адміністрації Юрій Савчук, голова Білоцерківської районної ради Володимир Шевченко та Маловільшанський сільський голова Людмила Маринич.
Гості привітали почесну громадянку району з ювілеєм, подякували їй за віддану працю на благо рідної землі, за любов до своєї родини, чуйність і повагу до людей, життєву мудрість, щирість і доброзичливість, якими оточувала всіх, з ким звела доля.
Життєвий шлях Марії Григорівни Квятківської був сповнений нелегкою працею, щастям, радістю і випробуваннями, пережити які їй допомогли любов, віра й сподівання.
Народилася ювілярка і прожила все своє життя у с. Мала Вільшанка Білоцерківського району. Її дитинство і молодість припали на важкі роки відновлення та колективізацію. Працювати почала з 15 літ. Маючи за плечима всього 2 роки освіти, трудилася вона у ланці разом з дорослими жінками.
Відчула на собі Марія і холодний подих голоду. «Скільки сліз безпорадності було пролито, знають лише ті, хто це пережив, відчув на собі. Тож не дай Боже, нашому багатостраждальному народу, ще будь-коли пережити ці страхіття», — говорить Марія Григорівна, пригадуючи роки голодоморів.
Проте їй вдалося вижити. Сповнена вірою у майбутнє вона йшла назустріч своєму щастю - перед війною доля звела з красенем Іваном, який не просто завоював серце Марійки, а й невдовзі після знайомства став її чоловіком.
Клята війна перебила всі плани. Забрала вона Івана і залишилася Марія вдовою. Біда, як відомо, не ходить одна. Молодою відійшла у вічність сестра Марії Григорівни, залишивши сиротою свою дворічну донечку Ганнусю. Прикипіла всім серцем Марія до дівчинки, замінивши їй маму. У любові та ласці зростала маленька. Марія тяжко працювала, аби у них було все необхідне.
Пролетіли роки. Ганна виросла, одружилася. Вже підростають у родині внуки та правнуки, втішаючи обох бабусь завзятістю до роботи та своїми талантами. Особливо тішить талановита правнучка Оксана, яка своїми вишитими картинами вражає не лише родичів, а й односельців.
Марія Григорівна щиро радіє досягненням членів своєї родини і не стомлюється дякувати Богу за допомогу і підтримку. На її тверде переконання, саме праця, тверда віра і сподівання на краще допомогли їй пережити всі біди та негаразди і зустріти свій 100-річний ювілей.
