Вдови ... Журавки сиві…
Кажуть, що у війни не жіноче обличчя, втім у війни обличчя вдови. Починаючи з 2011 року щорічно 23 червня відзначається Міжнародний день вдів. Цей день закликає звернути увагу на проблеми жінок, які залишилися без чоловічої підтримки. Чим можливо виміряти невимовний біль вдовиного серця? Вона завжди пам'ятає, як у домівку прилетіла страшна звістка: "Ваш чоловік загинув смертю хоробрих". Відразу обірвалися усі надії, на її тендітні плечі лягла важка чоловіча робота і безкінечні думи і турботи про дітей.
23 червня у м.Києві відбулися пам’ятні заходи, де зібралися жінки, яким на долю випало це важке випробування. Серед учасників - і делегація з Білоцерківського району. До пам’ятного знаку Матері-Вдові, що в парку Перемоги, учасники заходів поклали квіти, відбувся молебень за загиблими і пам’ятний концерт.
Наш обов’язок – шанувати жінок, які молитвами і добрим словом підтримували синів і чоловіків, коли ті захищали українську землю. Нині особливої уваги заслуговують жінки, які втратили на війні своїх рідних. Тепле слово і підтримка вартують набагато більшого ніж матеріальні блага. Не залишаймося байдужими і не закриваймо серця від матерів і вдів. Хоча слово «вдова», як зізнаються багато жінок, їм не до душі. Кажуть, щоб називали їх матерями та дружинами загиблих героїв…..
