26 квітня. День Чорнобильської трагедії. Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф
26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції проходило планове виключення реактора, яке тривало 20 секунд, що здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд у результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, у результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.
Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8,4 млн. мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії. Забруднено близько 155 000 кв. км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії була припинена.
Людей, які постраждали від чорнобильської катастрофи називають убиті атомом. Проте набагато гіршим і страшнішим є вбивство людською байдужістю. Ми не маємо права переступати через тих, хто сьогодні страждає від наслідків Чорнобиля. Тих, хто бореться з тяжким недугами, хто вимушений був залишити свої домівки, аби вберегти життя собі і своїм дітям. Іноді звичайне слово, проявлена увага і повага важать набагато більше, ніж будь-які виплати. Тож залишаймося людьми завжди і всюди, бо саме людська байдужість і безвідповідальність породжують такі вселенські катастрофи…
