20 березня — день народження гетьмана України Івана Мазепи
20 березня виповнюється 382 років від дня народження Івана Мазепи — великого гетьмана України.
Щорічно цього дня на Білоцерківщині проводилися урочистості на батьківщині нашого славетного земляка, в селі Мазепинці. На жаль, вже другий рік поспіль через пандемію коронавірусу COVID-19 обмежено проведення культурно-мистецьких та просвітницьких заходів.
Відтак, враховуючи цю ситуацію, пропонуємо вшанувати пам’ять визначного державного і політичного діяча, благодійника Івана Мазепи, згадавши його життєвий шлях та досягнення у політичній, культурній та просвітницькій діяльності.
Іван Степанович Мазепа (1639–1709) український політичний, військовий діяч, дипломат, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Прожив 70 років, 20 із них був гетьманом. У молодості служив при дворі короля Яна II Казимира. Після обрання гетьманом, намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя.
Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року розірвав з російським царем і став на сторону шведів.
Дізнавшись про вчинок Мазепи, Петро І наказав головнокомандувачу російськими військами в Україні Олександру Меншикову зрівняти гетьманську столицю Батурин із землею, а самого гетьмана російська православна церква піддала анафемі.
Після поразки під Полтавою Мазепа змушений був поселитись у Молдовському князівстві. Помер у місті Бендери.
Державний діяч і політик найвищого ґатунку, Іван Мазепа був одним із найвправніших дипломатів тодішньої Європи, полководцем і водночас поетом, у віршах якого найвідчутніше відлунювали патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю.
Виявляючи зовні свою лояльність до російського царя, він виношував ідею самостійності України й соборності українських земель, був прихильником козацько-гетьманської форми правління. Його політична програма передбачала об'єднання українських земель в одну державу, встановлення міцної гетьманської влади.
Мазепа дбав про розвиток економіки України, зробив вагомий внесок у розбудову Києва як духовно-культурної столиці України (відновив Кирилівську церкву, Софійський собор, Печерську Лавру, обвів її монументальною огорожею, відбудував братську церкву Богоявлення і поставив новий будинок для академії). У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах він будував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську Академію, дбав про її розвиток, щедро обдаровував її маєтностями.
Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрашав українські міста новими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні близько 20 церков.
Як державний діяч він всіляко опікувався зміцненням військової справи, особисто брав участь у воєнних походах і морських операціях, пробував відновити український флот.
Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, які за десятиріччя руїни зазнали страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа, для розвитку культури та духовності українського народу. Його спроба вирвати Україну з-під московського ярма, реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави зазнала поразку. Але протягом трьох століть ця ідея жевріла в серцях найкращих синів і дочок українського народу.
Корені сучасної незалежної України певною мірою лежать у великих ідеях Мазепи.