Білоцерківська районна державна адміністрація
Київська область
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Якісне зберігання насіння ярих культур – запорука гарного урожаю

Дата: 01.12.2020 16:20
Кількість переглядів: 302

 

Необхідність зберігання насіння пов’язана з біологічним властивостями різних культур. Початок зберігання насіння розпочинається ще в бункері комбайна у вигляді свіжозібраного вороху. Під час перевезення на тік, насіння зберігається в транспортних засобах. Лише після закінчення повного циклу післязбиральної обробки – сушіння, очищення, сортування, тощо, насіння закладають у комори, на довготривале зберігання.

Кожне господарство повинно бути забезпечене спеціальними насіннєсховищами, які відповідно до стандартів зберігання повинні бути критими, сухими та знезараженими від комірних шкідників. Сховища повинні бути із засіками, а в деяких зонах з установками активного вентилювання. На даний час, в основному, використовують пристосовані сховища малої місткості з розміщенням насіння насипом на підлозі, у засіках, у мішках. Склади необхідно розташовувати на сухих підвищених ділянках. Підлога й стіни повинні бути без щілин, а на вентиляційні отвори й вікна встановлюють грати (для захисту від гризунів та птахів). У насіннєсховищах повинні бути подвійні двері: зовнішні (глухі) і внутрішні (ґратчасті для активного повітряного обміну).

Для промислового насінництва використовують великі механізовані насіннєсховища бункерного та силосного типів. Їх технологічне устаткування повинно цілком забезпечити механізацію усіх вантажно-розвантажувальних робіт, активне вентилювання й охолодження насіння, автоматизований контроль за температурою, вологістю насіння і повітря в насіннєсховищі, передпосівну обробку (обігрівання, протруювання та ін.), знезаражування насіння й насіннєсховища, упакування в мішки чи контейнери, автоматичне зважування.

Однією з найголовніших причин низької схожості насіння є високий вміст у ньому вологи під час зберігання. Підвищення вологості насіння посилює в ньому процеси дихання, що в свою чергу створює сприяє умовам для розвитку мікроорганізмів і підвищенню активності збудників хвороб і шкідників. Промерзання вологого зерна призводить до механічного пошкодження клітин, особливо в зародковій частині. Ослаблені зернини після сівби уражуються грибками і мікробами. Таке насіння може дати ослаблені сходи або ж зовсім не прорости.

Мішки з насінням потрібно зберігати при вологості насіння, яка не перевищує стандартну, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій. При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м. Слід уникати розміщення в сусідніх засіках насіння важковiдокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес).

При зберіганні необхідно запобігти будь – якому засміченню насіння (видовому, сортовому). Щоб запобігти засмічення насіння складають план розміщення насіння в насіннєсховищах(по культурах, сортах і репродукціях). Для правильного розрахунку розміру засіки можна скористатися орієнтованими даними маси 1 м куб. насіння. Для розрахунку розміру площі складування заплановану кількість насіння необхідно розділити на орієнтовану масу даної культури в 1 м куб та висоту насипу. Слід уникати розміщення в сусідніх засіках насіння важковiдокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес), а також насіння різних сортів, репродукції одної культури. Засіки не повинні торкатися зовнішніх стінок складу (відстань не менше 50 см), щоб уникнути конденсації вологи. Висота насипу чи штабелів установлюється в залежності від культури, вологості, температури та пори року.

Отже, для попередження псування насіння, з моменту надходження насіння у сховище потрібно систематично спостерігати за його вологістю і температурою та за температурою і вологістю повітря за допомогою термометрів і гігрометрів (або гігрографів). Періодичність контролю: перші один-два місяці – кожного дня, пізніше – два рази на тиждень. Періодичність визначення температури насіння залежить від його стану. Під час зберігання насіння необхідно проводити постійний контроль за зміною кольору насіння, його запаху, появою осередків самозігрівання і шкідників.

Р. Кузняк, державний інспектор відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Київській області                        

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень