Земельні питання: консультації фахівців
Білоцерківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги продовжує здійснювати виїзні прийоми громадян у населених пунктах Білоцерківщини, під час яких мешканці сіл часто задають правові запитання, що стосуються саме земельного законодавства і фахівці центру вирішили надати роз’яснення щодо одного з них, яке найчастіше задавали.
Що ж, розглянемо ситуацію (всі імена в даній історії вигадані): у користуванні Марії є земельна ділянка площею 0,25 га, на якій розташований житловий будинок з господарськими спорудами. Дана земельна ділянка межує з земельною ділянкою Петра (сусід), яка ним приватизована. Щоб заїхати на свою земельну ділянку Марії необхідно проїхати по приватизованій земельній ділянці Петра. Сусід неодноразово намагався встановлювати перешкоди та обмеження, в результаті чого доступ до своєї земельної ділянки для Марії був неможливим. Марію цікавить порядок встановлення сервітуту для реалізації права на користування приватизованою земельною ділянкою сусіда.
Роз’яснення: право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Статтею 98 Земельного кодексу України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Сервітутні відносини регулюються нормами статей 401 - 406 Цивільного кодексу України і статей 98 - 102 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Відповідно до статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Відповідно до статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Оскільки Петро (власник земельної ділянки) відмовляється встановлювати земельний сервітут, Марія може звернутися до сільської ради з проханням проведення комісією із земельних питань перевірки дотримань правил добросусідства, можливості врегулювати даний спір у досудовому порядку.
У випадку неможливості вирішити спір шляхом мирних переговорів за рішенням комісії із земельних питань, Марія може звернутися зі позовною заявою про встановлення земельного сервітуту до суду.
У випадку необхідності складення позовної заяви до суду або здійснення представництва інтересів в суді Марія може звернутися до Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: вул. Б. Хмельницького 9, офіс 95, м. Біла Церква, Київська область, 09117, телефон (045 63) 39-00-79, де працівником Центру Марії буде роз'яснений порядок доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.
