Третина жителів Білоцерківщини має статус постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС
34 роки відділяє нас від того страшного дня, коли на Київщині сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. 26 квітня 1986 року під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. А Білоцерківщина належить до тих регіонів України, які найбільше відчули на собі всю жорстокість чорнобильського лиха. Сьогодні майже кожен третій житель району має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За інформацією начальника управління соціального захисту населення Білоцерківської райдержадміністрації Валентини Бачинської, станом на початок квітня поточного року на обліку в управлінні перебувають 18673 осіб, з яких:
- постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (інваліди 1, 2 і 3 груп, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою) - 582 чол. (з них учасників ліквідації - 191 осіб);
- учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986-1987 р.) категорії 2 - 332 чол.;
- потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2 (евакуйовані з зони відчуження та відселені із зони безумовного (обов’язкового) відселення, які прожили в цій зоні з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (28.06.1989 р.) – 96 чол.;
- учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986-1990 рр.) категорії 3 - 40 чол.;
- потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3- 93 чол.;
- потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4- 15165 чол.;
- потерпілих дітей - 2150;
- дітей, захворювання яких пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи - 4.
У перші роки після Чорнобильської катастрофи фахівці говорили, що її віддалені наслідки будуть відчутні і за кілька десятиліть, заявляючи про себе значним погіршенням здоров'я потерпілих людей. А негативний вплив аварії відчуватимуть не лише нинішнє, а й майбутні покоління. На жаль, всі ці передбачення збуваються. Наразі кожен з потерпілих відчуває негативний вплив чорнобильського атома та потребує державної підтримки.
Саме тому з районного та державного бюджетів навіть в складних соціально-економічних умовах, які наразі переживає Україна, виділяються кошти, аби хоча б мінімально підтримати постраждалих від аварії на ЧАЕС.
Зокрема, для реалізації заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення в 2019 році на Білоцерківщину з державного бюджету України надійшло 5 млн 486 тис. грн. Ці кошти були спрямовані на виплату пільг та компенсацій мешканцям району: пільгового забезпечення продуктами харчування, виплат компенсацій сім’ям з дітьми та видатків з безплатного пільгового медичного обслуговування.
У 2020 році продовжується виділення компенсаційних коштів для постраждалих від аварії на ЧАЕС. Станом на 01.04.2020 для виплат компенсації та допомог жителям Білоцерківщини з державного бюджету профінансовано 1 млн 029 тис. 098 грн. З них на компенсацію продуктів харчування постраждалим мешканцям району категорій 1 та 2 використано 1 млн 022 тис. грн.
В системі заходів, спрямованих на збереження і відновлення здоров’я постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, одним з важливіших було і залишається санаторно-курортне лікування та оздоровлення.
Згідно з чинним законодавством, санаторно-курортному лікуванню в районі підлягають особи, віднесені до категорії 1 та діти з інвалідністю, хвороба яких пов’язана з наслідками чорнобильської катастрофи. Протягом 2019 року 93 особи, віднесені до категорії 1, безкоштовно оздоровилися в санаторно-курортних закладах – в санаторіях «Поляна», «Шаян», «Сонячне Закарпаття», (Закарпатська область), «Дніпро-Бескид», «Кристал», «Алмаз» (м.Трускавець), «Орізонт», санаторій ім. Сергія Лазо (м.Одеса) , «Діброва» м. Біла Церква.
До кінця звітного року заплановано оздоровити 69 осіб на загальну суму 621 тис. грн.
- Наслідки чорнобильського лиха щодня нагадують про себе чисельними проблемами в різних сферах нашого життя. Вирішувати ці проблеми доводиться всім нам, - наголосила начальник управління соціального захисту. - Та, незважаючи на всі фінансові складнощі, вирішувати їх слід компетентно, вчасно, щоб постраждалі чорнобильці постійно відчували турботу про себе. Давайте ж не будемо забувати тих подій, які сталися у Чорнобилі 34 роки тому, а будемо уважними до повсякденних турбот людей, які знаходяться поруч. Адже вони часто скаржаться не тільки на невиконання закону, а й подекуди на відсутність елементарної людської уваги.
Довідково
Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах
1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
2 дні світ нічого не знав про вибух.
30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
29 листопада 2016 року завершили спорудження укриття над 4-м енергоблоком.
