Правила безпеки під час святкування Івана Купала
Стрибки через багаття – невід’ємний атрибут дійства, який за переказами, має містичну силу очищення від усіх негараздів. Пам’ятайте про правила пожежної безпеки та поводження з вогнем, аби святкове полум’я не завдало вам шкоди. Якщо ви розвели багаття – обов’язково загасіть його. Вогонь достатньо залити водою, варто тільки простежити, щоб не залишилися тліючі вуглинки. Особливу загрозу відкритий вогонь несе при вітряній і сухій погоді, оскільки може спричинити лісову пожежу. До сумних наслідків може призвести і недбало кинутий недопалок. Найкраще закопувати недопалки в землю, хоча б неглибоко.
Перша допомога при опіках – важливий захід, від якого багато в чому буде залежати стан потерпілого.
Опік – один з найпоширеніших видів травм у побуті та на виробництві. Опіки можуть бути викликані термічними, хімічними і фізичними агентами.
В залежності від температури ушкоджувального агенту (при термічних опіках), його обсягу, часу і площі контакту з ділянкою тіла, ушкодження можуть бути різними по тяжкості. Опіки першого ступеня характеризуються лише почервонінням і печінням ураженої ділянки. При опіках другого ступеня на травмованій ділянці з’являються пухирі , а при опіку третього ступеня відкриваються рани. Опіки четвертого ступеня характеризуються великими ділянками ураження, що уражають глибокі шари тканин. Нерідко такі травми призводять до смерті потерпілого.
При опіках вкрай важливо вчасно надати адекватну першу допомогу. Від того, як швидко і правильно ви надасте допомогу собі або постраждалому, залежатиме подальший стан потерпілого.
Як надати першу допомогу при опіках
Усуньте джерело опіку
В першу чергу потрібно усунуту джерело опіку, і чим швидше ви це зробите тим краще. Якщо на потерпілому горить одяг, потрібно його як найшвидше зняти, або накинути на людину ковдру, плащ або будь яку іншу тканину, щоб перекрити доступ кисню до полум’я. Якщо у вас немає підходящого матеріалу, потерпілого можна облити водою.
Після усунення джерела опіку необхідно звільнити пошкоджуючи ділянки від одягу і гарячих частинок. Проте ні в якому разі не відривайте прилиплі до тіла частини одягу і предметів. Видаляйте тільки ті елементи, які зможете без зусилля.
Охолодження уражених ділянок
Якщо у потерпілого опік першого або другого ступеня, ушкоджену ділянку потрібно підставити під струмінь холодної води на 15-20 хв. При цьому не рекомендують використовувати лід, остільки ви можете тільки погіршити ситуацію. Охолодження не дозволить опіку поширитися в глибокі шари ураженої ділянки.
Якщо мова іде про опіки 3 або 4 ступеня, то в якості охолоджуючого агента потрібно використовувати змочену у воді тканину, яку потрібно прикласти на ушкоджену ділянку.
Закриття опікової поверхні
Після охолодження опікову поверхню потрібно закрити для обмеження її контакту з навколишнім середовищем. Так ви знизите вірогідність розвитку інфекційного процесу, особливо якщо на ушкодженій ділянці відкрилась рана.
Для закриття ушкодженої ділянки можна використати бинтово-марлеву пов’язку (як суху, так і оброблену антисептичним розчином). Такі пов’язки не повинні подразнювати рани і посилювати больові відчуття.
Знеболення
Якщо у вас є знеболюючі препарати, можна дати їх потерпілому. В даному випадку можна використати як таблетовані, та і ін’єкційні форми знеболюючих препаратів. Для цих цілей підійдуть нестероїдні протизапальні препарати, наприклад, кеталгин, диклофенак, німесулід ,дексалгін, парацетамол і інші.
Транспортування хворого
Потерпілого потрібно як найшвидше доставити в найближче стаціонарне відділення хірургічного або травматичного профілю. В медичній установі проведуть всі необхідні заходи, направленні на попередження розвитку інфекційного процесу і якнайшвидше загоєння ураженої ділянки.
Чого не слід робити
Найбільш розповсюдження помилка при опіках - це змазування ушкодженої ділянки маслом, кремом, маззю, яєчним білком і іншими подібними засобами. Це категорично не можна робити, оскільки такі засоби утворюють плівку на поверхні шкіри, що тільки погіршить теплообмін, а значить, опік пошириться вглиб тканин.
Крім того не можна відривати прилиплу до рани одяг і проколювати утворені пухирі. На тільки що обпечене місце не можна наносити про опікову піну.
За необхідності викличте службу 103.
Також особливу роль під час святкування цього свята відведено воді – багато народних гулянь проходять поблизу водних об’єктів, люди купаються у відкритих водоймищах, дівчата пускають вінки, тощо.
Основними причинами загибелі людей на водних об’єктах є: купання в необладнаних, неперевірених місцях і місцях, де купання заборонено; купання в нетверезому стані; пустощі на воді; купання дітей без нагляду дорослих.
Правила безпеки, яких необхідно дотримуватись під час відпочинку біля води.
До купання:
1. Купайтеся тільки у спеціально відведених та обладнаних місцях.
2. Перед купанням порадьтеся з лікарем і ретельно дотримуйтесь його порад, а купання розпочинайте за температури повітря 25° С і температури води 17-19° С.
3. Навіть у обладнаних для купання місцях можуть бути наноси потонулої деревини. Не пірнайте навмання.
4. Не купайтеся відразу після прийому їжі та в нетверезому стані.
5. Перед купанням корисно полежати і відпочити. Розігрітим входити у воду не рекомендовано.
Під час купання:
1. Входьте у воду обережно.
2. Не доводьте тіло до сильного ознобу. Купатися можна не більше 10-15 хвилин.
3. Не переривайте купання частими виходами із води і не стійте мокрими на вітрі.
4. При судомах не розгублюйтесь, намагайтеся утриматися на поверхні води, кличте на допомогу.
5. Потрапивши у сильну течію, не боріться проти неї, а пливіть за течією, наближаючись до берега.
6. Потрапивши у вир – не розгублюйтесь, наберіть побільше повітря в легені, зануртесь у воду і сильним ривком в бік, за течією, виходьте з виру та випливайте на поверхню.
7. Не плавайте далеко від берега, не запливайте за попереджувальні знаки.
Після купання:
1. При виході із води витирайте насухо тіло, розітріть його долонями чи рушником, швидко одягніться і пройдіться.
2. Не лежіть після купання на сонці.
3. Якщо хочете прийняти сонячну ванну, полежіть на сонці до купання, а після купання відпочиньте у затінку.
Поради та правила для тих, хто катається на човнах, моторних катерах та скутерах:
1. Перед тим, як сідати у човен, огляньте його та переконайтесь у його придатності, перевірте наявність весел, кочетів, черпака для відливу води, рятувальних засобів (рятувальне коло, рятувальний жилет).
2. Посадку у човен проводьте обережно, ступаючи на середину настилу. Сідайте на лавку рівномірно. Не можна сідати на борт човна.
3. Той, хто знаходиться за веслами, повинен пам’ятати про відповідальність, уважно дивитись вперед і не допускати зіткнень з перешкодами та іншими човнами.
4. Якщо човен перевернувся, в першу чергу надайте допомогу тим, хто не вміє плавати, утримуючись за борти човна, кличте на допомогу і загальними зусиллями штовхайте човен до берега або на мілину.
Заборонено:
1. Перевантажувати човен понад встановлену норму.
2. Перетинати курси катерів, близько підходити до них.
3. Пересідати на воді з одного човна на інший, переходити в човні з місця на місце, розкачувати човен.
4. Користуватися човном особам в нетверезому стані, а також дітям до 14 років без супроводу дорослих.
5. Особи, які не вміють плавати, повинні сідати у човен, надівши на себе рятувальний жилет (пояс).
ПОРЯДОК надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «утоплення» вживається у такому значенні – це гострий патологічний стан, що розвивається при випадковому або навмисному зануренні у воду чи інші рідини, з подальшим розвитком ознак дихальної недостатності, причиною виникнення якої є попадання рідини в дихальні шляхи.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при утопленні не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) якщо постраждалий у воді:
а) кинути рятувальний засіб (рятувальний круг, м’яч тощо);
б) підпливаючи до постраждалого, користуватись рятувальним жилетом або іншими засобами, що дозволять утримуватись на воді (рятувальний круг, надувний матрац тощо). Підпливати до постраждалого зі спини. При наближенні до постраждалого попросити його заспокоїтись та пояснити, що Ви в змозі надати допомогу;
в) якщо постраждалий без свідомості та перебуває у воді, перевернути його на спину, перевірити наявність дихання;
г) якщо постраждалий дихає, транспортувати його до берега. При витягуванні постраждалого з води при можливості залучати 2-3 особи, фіксувати шийний відділ хребта;
3) на березі у постраждалого без свідомості перевірити наявність дихання;
4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
6) якщо постраждалий дихає, до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги фіксувати шийний відділ хребта, забезпечити прохідність дихальних шляхів;
7) якщо постраждалий не дихає, не видаляти воду з легень, розпочати серцево-легеневу реанімацію. При наявності автоматичного зовнішнього дефібрилятора – наклеїти електроди, попередньо витерти шкіру грудної клітки;
8) якщо постраждалий у воді і не дихає, швидко транспортувати до берега, натиснення на грудну клітку у воді не ефективне;
9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Завідувач сектору з питань цивільного
захисту райдержадміністрації Ю. КЛОЧКО
